Клінічний опис та значення
Непритомність — це раптова, короткочасна втрата свідомості, спричинена тимчасовим зменшенням кровотоку до мозку, яку часто називають запамороченням. Зазвичай вона виникає, коли артеріальний тиск падає або серце тимчасово не може перекачувати достатньо збагаченої киснем крові до мозку. Існує кілька типів, зокрема вазовагальна (спричинена емоційним стресом або болем), ортостатична (через швидке вставання) та кардіальна (пов'язана з порушеннями серцевого ритму). Перед втратою свідомості люди можуть відчувати попереджувальні ознаки, такі як запаморочення, нудота, розмитість зору або відчуття тепла. Відновлення зазвичай швидке й повне, коли людина лягає і кровотік до мозку відновлюється.
Пов’язані рідкісні захворювання (50)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)