Клінічний опис та значення
Мікродонтія — це стоматологічне захворювання, при якому один або кілька зубів мають менший розмір, ніж у нормі для відповідного віку та статі. Найчастіше уражаються верхні бічні різці та треті моляри, але можуть бути задіяні будь-які зуби. Стан виникає внаслідок порушення на ранніх етапах розвитку зубів, зокрема під час проліферації та диференціації зубної пластинки, часто через генетичні мутації або вплив факторів навколишнього середовища. Клінічно мікродонтія може проявлятися як ізольовані дрібні зуби або як частина генетичного синдрому, і може призводити до проміжків між зубами, порушення прикусу та естетичних проблем. Розрізняють три форми: справжня генералізована мікродонтія (усі зуби дрібні), відносна генералізована мікродонтія (зуби виглядають дрібними через велику щелепу) та фокальна або локалізована мікродонтія (уражений один зуб).
Пов’язані рідкісні захворювання (57)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)