Клінічний опис та значення
Розмитий зір — це поширений зоровий симптом, при якому предмети виглядають нечіткими, затуманеними або позбавленими дрібних деталей, що ускладнює читання дрібного тексту та розрізнення тонких структур. Він може виникати внаслідок порушень рефракції, таких як короткозорість, далекозорість або астигматизм, через помутніння оптичних середовищ ока (катаракта, рубці рогівки) або внаслідок захворювань сітківки та зорового нерва. Розмитість може бути постійною або періодичною, уражати одне чи обидва ока та змінюватися залежно від відстані чи освітлення. Фізіологічно вона зумовлена тим, що світлові промені не фокусуються точно на фовеа сітківки або сітківка чи зоровий нерв не передають чіткий сигнал до мозку. Пацієнти часто описують це як туман, серпанок або нечіткість зору.
Пов’язані рідкісні захворювання (50)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)