Клінічний опис та значення
Гіпоальбумінемія — це медичний стан, що характеризується аномально низьким рівнем альбуміну, найпоширенішого білка плазми крові людини, зазвичай визначається як концентрація альбуміну в сироватці нижче 3,5 грамів на децилітр. Альбумін відіграє критичну роль у підтримці онкотичного тиску, транспортуванні гормонів, ліків і поживних речовин, а також запобігає витоку рідини з кровоносних судин у навколишні тканини. Коли рівень альбуміну падає, рідина може накопичуватися в інтерстиціальних просторах, що призводить до набряків, асциту та генералізованого набряку. Стан може виникати внаслідок зниження виробництва альбуміну через захворювання печінки або недоїдання, підвищеної втрати через нирки або шлунково-кишковий тракт, або перерозподілу внаслідок запалення та сепсису. Симптоми часто включають втому, набряк ніг і живота, а в тяжких випадках — утруднене дихання через перевантаження рідиною.
Пов’язані рідкісні захворювання (53)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)