Клінічний опис та значення
Інсулінорезистентність — це стан, при якому клітини організму не реагують належним чином на гормон інсулін, який відповідає за потрапляння глюкози в клітини для використання її як енергії. Внаслідок цього підшлункова залоза виробляє більше інсуліну для компенсації, що призводить до високого рівня інсуліну та згодом до підвищення рівня цукру в крові. Це може виникати в різних тканинах, особливо в м'язах, жировій тканині та печінці, і є ключовою ознакою цукрового діабету 2 типу та метаболічного синдрому. З часом інсулінорезистентність може спричинити серйозні проблеми зі здоров'ям, такі як серцево-судинні захворювання, жирова хвороба печінки та синдром полікістозних яєчників. Вона часто розвивається непомітно і може бути пов'язана з ожирінням, малорухливим способом життя та генетичними факторами.
Пов’язані рідкісні захворювання (41)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Обов'язково (100%)
-
Помірно (29-5%)
-
Обов'язково (100%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже часто (99-80%)