Клінічний опис та значення
Знижений зоровий контакт — це поведінковий симптом, що характеризується зменшенням частоти, тривалості або якості погляду, спрямованого в очі іншої людини під час соціальної взаємодії. Зазвичай він проявляється уникненням взаємного погляду, швидкоплинними поглядами або відведенням очей під час розмови, і може супроводжуватися зниженням соціального орієнтування та спільної уваги. Цей симптом часто спостерігається при нейророзвиткових станах, таких як розлад аутистичного спектра, соціальний тривожний розлад та деякі генетичні синдроми, що впливають на соціальне пізнання. Фізіологічно він відображає змінену активність мозкових мереж, задіяних у соціальному підкріпленні, обробці облич та моніторингу погляду, включаючи мигдалину, веретеноподібну звивину та верхню скроневу борозну. Знижений зоровий контакт може порушувати соціальні зв'язки, комунікацію та інтерпретацію емоційних сигналів, хоча його вираженість і прояви значно варіюються серед людей.
Пов’язані рідкісні захворювання (25)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)