Клінічний опис та значення
Рецидивуючі інфекції верхніх дихальних шляхів — це повторні епізоди інфекційного ураження носа, приносових пазух, глотки та гортані, що зазвичай визначаються як понад шість епізодів на рік у дітей або понад чотири у дорослих. Вони проявляються частими застудами, болем у горлі, закладеністю носа, кашлем, іноді лихоманкою, що часто вимагає повторних візитів до лікаря або антибіотиків. Стан може бути зумовлений анатомічними факторами, такими як вузькі дихальні шляхи, імунодефіцити, алергії або вплив навколишнього середовища. Механізми включають порушення місцевого мукозального імунітету, зниження елімінації збудників або підвищену сприйнятливість внаслідок генетичної чи набутої імунної дисфункції. При рідкісних захворюваннях рецидивуючі інфекції верхніх дихальних шляхів можуть бути першою ознакою первинних імунодефіцитів, муковісцидозу або циліарної дискінезії.
Пов’язані рідкісні захворювання (42)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)