Клінічний опис та значення
Знижена швидкість проведення нервового імпульсу — це нейрофізіологічний показник, за якого електричні сигнали поширюються периферичним нервом повільніше, ніж очікується для відповідного віку та розмірів тіла. Його зазвичай вимірюють за допомогою електронейроміографії, коли електроди стимулюють нерв і реєструють час, за який імпульс досягає м’яза або сенсорного рецептора. Уповільнення зазвичай відображає ушкодження мієлінової оболонки, що ізолює нервові волокна, хоча воно також може бути наслідком втрати великих мієлінізованих аксонів. Клінічно цей феномен часто супроводжується слабкістю, онімінням, поколюванням або зниженням рефлексів і є характерною ознакою демієлінізуючих нейропатій, таких як синдром Гієна — Барре та хвороба Шарко — Марі — Тута типу 1. Ступінь і характер уповільнення допомагають лікарям відрізняти демієлінізуючі форми нейропатії від аксональних.
Пов’язані рідкісні захворювання (39)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Виключено (0%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)