Гени

Ген ITGA2B кодує інтегрин альфа 2b (також відомий як CD41) — білок, що знаходиться переважно на поверхні тромбоцитів та їхніх попередників, мегакаріоцитів. Інтегрин альфа 2b з'єднується з інтегрином бета 3 (CD61), утворюючи комплекс GPIIb/IIIa...

Ген ITGA3 кодує інтегрин альфа 3, білок, що знаходиться переважно в клітинній мембрані. Інтегрин альфа 3 з'єднується з інтегрином бета 1, утворюючи рецептор, який зв'язується з ламініном, білком позаклітинного матриксу. Цей рецептор допомагає клітинам...

Ген ITGA6 кодує інтегрин альфа-6, білок, що знаходиться переважно в клітинній мембрані. Інтегрин альфа-6 з'єднується з інтегрином бета-4, утворюючи рецептор, який зв'язується з ламініном, білком позаклітинного матриксу. Завдяки цьому він допомагає клітинам прикріплюватися до...

Ген ITGA7 кодує інтегрин альфа-7, білок, що знаходиться переважно в клітинній мембрані м'язових клітин. Інтегрин альфа-7 утворює комплекс з інтегрином бета-1, формуючи рецептор, який зв'язується з ламініном у позаклітинному матриксі, допомагаючи прикріпити цитоскелет м'язової...

Ген ITGA8 кодує інтегрин альфа 8, білок, що знаходиться переважно в клітинній мембрані. Інтегрин альфа 8 утворює комплекс з інтегрином бета 1, формуючи рецептор, який зв'язується з білками позаклітинного матриксу, такими як фібронектин і...

Ген ITGAM кодує інтегрин альфа-M (також відомий як CD11b) — білок, що знаходиться переважно на поверхні імунних клітин, таких як макрофаги, нейтрофіли та природні кілери. Інтегрин альфа-M з'єднується з інтегрином бета-2, утворюючи рецептор комплементу...

Ген ITGB2 кодує інтегрин бета 2 (також відомий як CD18) — білок, що знаходиться переважно на поверхні лейкоцитів (білих кров'яних клітин). ITGB2 з'єднується з різними альфа-субодиницями, утворюючи інтегрини, такі як LFA-1, Mac-1 та p150,95,...

Ген ITGB3 кодує інтегрин бета-3, білок, що знаходиться переважно в клітинній мембрані. Інтегрин бета-3 з'єднується з іншими інтегриновими білками, утворюючи рецептори, які допомагають клітинам прикріплюватися до позаклітинного матриксу та одна до одної. Завдяки цьому...

Ген ITGB4 кодує інтегрин бета-4, білок, що знаходиться переважно в зоні базальної мембрани епітеліальних тканин, де він утворює гетеродимер альфа6бета4 з інтегрином альфа-6. Цей інтегрин допомагає прикріплювати цитоскелет до позаклітинного матриксу, зв'язуючись з ламініном-332...

Ген ITGB6 кодує інтегрин бета-6, білок, який знаходиться переважно на клітинній мембрані. Інтегрин бета-6 утворює пару з інтегрином альфа-v, формуючи рецептор, що зв'язується зі специфічними білками позаклітинного матриксу, такими як фібронектин і тенасцин-C. Завдяки...

Ген ITK кодує індуковану інтерлейкіном-2 тирозинкіназу Т-клітин — фермент, що знаходиться переважно в цитоплазмі Т-клітин і природних кілерів. ITK допомагає передавати сигнали від Т-клітинного рецептора шляхом фосфорилювання нижчих білків, що активує шляхи, які контролюють...

Ген ITM2B кодує інтегральний мембранний білок 2B, який знаходиться переважно в мембранах ендоплазматичного ретикулуму, апарату Гольджі та на клітинній поверхні. Цей білок допомагає регулювати обробку та транспортування інших білків, зокрема білка-попередника амілоїду (APP), і...

Ген ITPA кодує інозинтрифосфатазу, фермент, що знаходиться переважно в цитоплазмі. Цей фермент допомагає розщеплювати інозинтрифосфат (ITP) та інші неканонічні нуклеотиди, видаляючи фосфатні групи, запобігаючи їх накопиченню. Завдяки цьому він підтримує баланс клітинних нуклеотидів і...

Ген ITPR1 кодує інозитол-1,4,5-трисфосфатний рецептор типу 1, кальцієвий канал, що знаходиться переважно в мембрані ендоплазматичного ретикулуму — органели всередині клітин, яка запасає кальцій. Цей рецептор допомагає вивільняти кальцій з ендоплазматичного ретикулуму в цитоплазму, коли...

Ген ITPR2 кодує ізоформу 2 рецептора інозитол-1,4,5-трисфосфату, кальцієвий канал, що знаходиться переважно в мембрані ендоплазматичного ретикулуму. Цей рецептор допомагає вивільняти іони кальцію з внутрішньоклітинних запасів у відповідь на сигналізацію IP3, яка контролює багато клітинних...

Ген ITSN1 кодує інтерсектин-1, каркасний білок, що знаходиться переважно в цитоплазмі та на клітинній мембрані. Інтерсектин-1 допомагає організувати апарат ендоцитозу та регулювати динаміку актину, взаємодіючи з такими білками, як динамін і N-WASP. Завдяки цьому...

Ген IVD кодує ізовалеріл-КоА дегідрогеназу, фермент, що знаходиться переважно в мітохондріях. Цей фермент допомагає розщеплювати амінокислоту лейцин, видаляючи атоми водню з ізовалеріл-КоА, перетворюючи його на 3-метилкротоніл-КоА. Завдяки цьому лейцин може використовуватися для виробництва енергії....

Ген IYD кодує йодтирозин дейодиназу — фермент, що знаходиться переважно в щитоподібній залозі, а також у печінці та нирках. Цей фермент допомагає повторно використовувати йод, видаляючи атоми йоду з моноїодтирозину (МІТ) та диїодтирозину (ДІТ),...

Ген JAG1 кодує білок під назвою Jagged1, який знаходиться переважно на клітинній мембрані. Jagged1 діє як ліганд, що зв'язується з рецепторами Notch на сусідніх клітинах, допомагаючи контролювати сигнальні шляхи, які визначають долю клітин та...

Ген JAGN1 кодує білок, який називається ягунальним гомологом 1 і знаходиться переважно в ендоплазматичному ретикулумі (ЕР) та в везикулах, що переміщуються між ЕР і апаратом Гольджі. Цей білок допомагає контролювати переміщення та модифікацію інших...

Ген JAK1 кодує Янус-кіназу 1, фермент, що знаходиться переважно в цитоплазмі клітин. JAK1 допомагає передавати сигнали від цитокінів і факторів росту, додаючи фосфатні групи до інших білків (фосфорилювання), що активує сигнальні шляхи, такі як...

Ген JAK2 кодує Янус-кіназу 2, фермент, що знаходиться переважно в цитоплазмі поблизу клітинної мембрани. JAK2 допомагає передавати сигнали від цитокінів і факторів росту, додаючи фосфатні групи до інших білків (фосфорилювання), що активує сигнальні шляхи,...

Ген JAK3 кодує Янус-кіназу 3, фермент, що знаходиться переважно в цитоплазмі імунних клітин, зокрема лімфоцитів. JAK3 допомагає передавати сигнали від рецепторів цитокінів, приєднуючи фосфатні групи до інших білків — процес, який називається фосфорилюванням. Завдяки...

Ген JAM2 кодує молекулу адгезії з'єднань 2, білок, що знаходиться переважно в щільних контактах ендотеліальних і епітеліальних клітин. JAM2 допомагає регулювати міжклітинну адгезію та сигналізацію, взаємодіючи з іншими білками контактів та імунними клітинами. Завдяки...

Ген JAM3 кодує молекулу адгезії з'єднань 3, білок, що знаходиться переважно в щільних контактах епітеліальних і ендотеліальних клітин. JAM3 допомагає регулювати міжклітинну адгезію та сигналізацію, взаємодіючи з іншими білками з'єднань і контролюючи рух клітин....

Ген JARID2 кодує білок, який є компонентом полікомб-репресивного комплексу 2 (PRC2), що знаходиться переважно в ядрі. JARID2 допомагає регулювати експресію генів, залучаючи PRC2 до певних ділянок ДНК і модулюючи його гістонову метилтрансферазну активність, тим...

Ген JAZF1 кодує білок, що містить цинковий палець — структурний мотив, який дозволяє йому зв'язуватися з ДНК і регулювати активність генів. Цей білок знаходиться переважно в ядрі клітини, де він допомагає контролювати експресію інших...

Ген JMJD1C кодує фермент гістон-деметилазу, який знаходиться переважно в ядрі клітини. Цей фермент допомагає видаляти метильні групи зі специфічних білків-гістонів, зокрема з гістону H3 у лізині 9 (H3K9), тим самим регулюючи експресію генів. Завдяки...

JPH2 кодує джунктофілін-2, білок, що знаходиться переважно в складках мембранних комплексів м'язових клітин, включаючи серце та скелетні м'язи. Джунктофілін-2 допомагає з'єднувати плазматичну мембрану з саркоплазматичним ретикулумом, утворюючи структури, які називаються сполучними мембранними комплексами, необхідними...

JPH3 кодує юнктофілін-3, білок, що знаходиться переважно в складках мембранних комплексів нейронів, особливо в головному мозку. Юнктофілін-3 допомагає з'єднувати ендоплазматичний ретикулум з плазматичною мембраною, утворюючи спеціалізовані контакти, які забезпечують кальцієву сигналізацію та комунікацію між...