Клінічний опис та значення
Мутизм — це клінічний стан, що характеризується повною відсутністю мовлення або вокалізації, незважаючи на збережену фізичну здатність говорити. Він може виникати внаслідок неврологічних ушкоджень, тяжких психічних розладів або екстремального емоційного стресу, і може бути повним або частковим. У дітей часто проявляється як селективний мутизм, коли дитина говорить у деяких ситуаціях, але не в інших. Основні механізми включають дисфункцію ділянок мозку, відповідальних за мовлення, таких як зона Брока, або психологічне гальмування. Мутизм може бути транзиторним або стійким, суттєво впливаючи на спілкування та соціальну взаємодію.
Пов’язані рідкісні захворювання (36)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)