Клінічний опис та значення
Порушення слуху — це будь-яке відхилення від нормальної слухової функції, що варіюється від легкого зниження слуху до повної глухоти. Воно може бути спричинене проблемами в зовнішньому вусі (наприклад, сірчана пробка), середньому вусі (наприклад, ексудативний отит), внутрішньому вусі (наприклад, пошкодження волоскових клітин) або слуховому нерві. Клінічно може проявлятися як кондуктивна приглухуватість (через порушення звукопроведення), сенсоневральна приглухуватість (через ураження завитки або нерва) або змішана. Симптоми включають труднощі з розумінням мовлення, збільшення гучності, шум у вухах та соціальну ізоляцію. Стан може бути вродженим або набутим, одностороннім або двостороннім, стабільним або прогресуючим.
Пов’язані рідкісні захворювання (26)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)