Клінічний опис та значення
Гіпофізарний гіпотиреоз, також відомий як центральний або вторинний гіпотиреоз, — це стан, при якому щитоподібна залоза виробляє недостатньо тиреоїдних гормонів через те, що гіпофіз не виділяє достатньо тиреотропного гормону (ТТГ). Це зазвичай виникає внаслідок дисфункції або пошкодження гіпофіза, наприклад, через пухлини, хірургічне втручання, опромінення або генетичні розлади, що призводить до низького рівня ТТГ і подальшого зниження тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Пацієнти можуть відчувати втому, збільшення ваги, непереносимість холоду, запори, сухість шкіри, брадикардію та уповільнення мислення, які подібні до первинного гіпотиреозу, але часто менш виражені. На відміну від первинного гіпотиреозу, лабораторні тести показують низький або неадекватно нормальний рівень ТТГ разом із низьким вільним Т4, і стан лікується замісною терапією левотироксином.
Пов’язані рідкісні захворювання (28)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)