Клінічний опис та значення
Ретикулоцитоз — це підвищення кількості ретикулоцитів у периферичній крові, що відображає збільшену швидкість утворення еритроцитів у кістковому мозку. Ретикулоцити — це незрілі еритроцити, які все ще містять залишкову рибосомальну РНК, що виявляється за допомогою суправітальних барвників, таких як новий метиленовий синій. У нормі ретикулоцити становлять близько 0,5–2,5% циркулюючих еритроцитів, але ця частка зростає, коли кістковий мозок компенсує анемію, крововтрату або гемоліз. Цей стан не є самостійним захворюванням, а ознакою підвищеної еритропоетичної активності, і може бути класифікований як первинний (внаслідок стимуляції кісткового мозку) або вторинний (у відповідь на анемію чи гіпоксію).
Пов’язані рідкісні захворювання (26)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)