Клінічний опис та значення
Еритроїдна гіперплазія — це стан, при якому кістковий мозок виробляє збільшену кількість попередників еритроцитів (еритроїдних клітин) у відповідь на різні стимули. Вона зазвичай виникає як компенсаторна реакція на хронічну анемію, гемоліз або гіпоксію, але також може спостерігатися при мієлопроліферативних захворюваннях. Пацієнти можуть мати симптоми, пов'язані з основною причиною, такі як втома, блідість або жовтяниця, а не від самої гіперплазії. Діагноз зазвичай встановлюється за допомогою аспірації або біопсії кісткового мозку, які показують підвищене співвідношення еритроїдних до мієлоїдних попередників. Цей стан відображає спробу кісткового мозку підтримувати адекватне постачання кисню до тканин.
Пов’язані рідкісні захворювання (5)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)