Клінічний опис та значення
Симптом Говерса — це клінічна ознака, при якій людина зі слабкістю проксимальних м'язів змушена використовувати руки, щоб «підніматися» по власних ногах, аби встати з положення сидячи або навпочіпки на підлозі. Це відбувається тому, що м'язи стегон і тазового поясу занадто слабкі, щоб підняти вагу тіла проти сили тяжіння, тому людина компенсує, підштовхуючи верхню частину тіла вгору руками. Маневр зазвичай починається з перевертання на руки й коліна, потім долоні ставлять на гомілковостопні суглоби, гомілки, коліна і, нарешті, стегна, щоб досягти вертикального положення. Ця ознака найчастіше асоціюється з м'язовою дистрофією Дюшенна та Беккера, але також може з'являтися при інших міопатіях, запальних захворюваннях м'язів і, іноді, при тяжких формах спінальної м'язової атрофії. Вираженість симптому відображає ступінь слабкості проксимальних м'язів і є важливим клінічним індикатором нервово-м'язового захворювання.
Пов’язані рідкісні захворювання (22)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)