Клінічний опис та значення
Шаркаюча хода — це тип ходи, при якому стопи майже не відриваються від землі, що супроводжується характерним шкрябаючим або ковзаючим звуком під час кожного кроку. Вона часто виникає внаслідок зниження м'язової сили, підвищеного м'язового тонусу або порушення координації та зазвичай спостерігається при неврологічних захворюваннях, таких як хвороба Паркінсона, нормотензивна гідроцефалія та деякі форми церебрального паралічу. Пацієнти також можуть мати зменшену амплітуду рухів рук, згорблену поставу та труднощі з початком або зупинкою руху. Хода може бути повільною та нестійкою, що підвищує ризик падінь і впливає на повсякденну мобільність. Основні механізми включають дисфункцію базальних гангліїв, ураження лобової частки або пошкодження периферичних нервів, що порушує нормальний моторний контроль.
Пов’язані рідкісні захворювання (19)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)