Клінічний опис та значення
Параліч — це втрата або значне порушення довільної м'язової функції, що призводить до нездатності рухати частиною тіла або всім тілом. Він виникає, коли порушується зв'язок між головним мозком, спинним мозком і м'язами, часто внаслідок інсульту, травми спинного мозку або нервово-м'язового захворювання. Параліч можна класифікувати за розподілом, наприклад, моноплегія (одна кінцівка), геміплегія (одна сторона тіла), параплегія (нижня частина тіла) або квадриплегія (усі чотири кінцівки). Він може бути млявим, зі зниженим м'язовим тонусом і рефлексами, або спастичним, з підвищеним тонусом і скутістю. Основний механізм включає пошкодження верхніх рухових нейронів у головному або спинному мозку, нижніх рухових нейронів у периферичних нервах або самого м'яза, що призводить до втрати довільного контролю.
Пов’язані рідкісні захворювання (24)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)