Клінічний опис та значення
Гіперурикемія — це медичний стан, що характеризується аномально високим рівнем сечової кислоти в крові, зазвичай визначається як концентрація урату в сироватці понад 6,8 мг/дл (400 мкмоль/л). Сечова кислота є продуктом розпаду пуринів, речовин, що містяться в багатьох продуктах харчування та природно утворюються в організмі. У більшості випадків гіперурикемія виникає, коли нирки не виділяють достатньо сечової кислоти, або коли організм виробляє її надмірну кількість через генетичні фактори, певні захворювання або дієту, багату на пурини. Хоча багато людей з гіперурикемією не мають симптомів, стійко підвищена сечова кислота може призвести до утворення гострих кристалів уратів у суглобах і тканинах, спричиняючи подагру, камені в нирках або ураження нирок. Часто асоціюється з метаболічним синдромом, ожирінням, гіпертензією та хронічною хворобою нирок.
Пов’язані рідкісні захворювання (28)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)