Клінічний опис та значення
Стридор — це високотональний, грубий дихальний звук, який виникає переважно під час вдиху та вказує на турбулентний потік повітря через звужені або частково обтуровані верхні дихальні шляхи. Найчастіше він зумовлений станами, що уражають гортань, трахею або великі бронхи, такими як ларингомаляція, параліч голосових зв'язок, підголосовий стеноз або здавлення дихальних шляхів пухлиною. Клінічно стридор може бути інспіраторним, експіраторним або двофазним залежно від рівня обструкції та може супроводжуватися втягненням податливих ділянок грудної клітки, роздуванням крил носа та дихальною недостатністю. Звук виникає внаслідок швидкого потоку повітря через звужений просвіт, що спричиняє вібрацію тканин і турбулентний потік. У немовлят і дітей раннього віку стридор є частою ознакою вроджених аномалій дихальних шляхів, тоді як у дорослих він може сигналізувати про набуті ураження, такі як пухлини, інфекції або набряк.
Пов’язані рідкісні захворювання (26)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)