Клінічний опис та значення
Блефарит — це поширене запальне захворювання, що вражає краї повік, де вії з'єднуються зі шкірою. Зазвичай він спричиняє почервоніння, утворення кірок, лусочок, а також відчуття піску або печіння в очах, часто супроводжується свербежем і надмірним сльозотечею. Захворювання поділяють на передній блефарит, який уражає фолікули вій і шкіру краю повіки, та задній блефарит, що впливає на мейбомієві залози, які виділяють олії в слізну плівку. Основними механізмами є бактеріальний ріст, дисфункція сальних залоз і шкірні захворювання, такі як себорейний дерматит або розацеа. Блефарит зазвичай має хронічний перебіг і може рецидивувати, але рідко призводить до необоротної втрати зору за умови належного лікування.
Пов’язані рідкісні захворювання (21)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)