Симптоми

Гемімегаленцефалія — це рідкісна вроджена вада розвитку головного мозку, при якій одна півкуля мозку є аномально збільшеною та структурно дезорганізованою порівняно з іншою стороною. Це надмірне зростання зазвичай охоплює одну півкулю, хоча може бути...

Геміпарез — це неврологічний стан, що характеризується слабкістю або частковим паралічем однієї сторони тіла, включаючи руку, ногу та іноді обличчя. Він виникає внаслідок ураження рухових шляхів у головному або спинному мозку, найчастіше через інсульт,...

Геміплегія — це тяжка форма паралічу, яка вражає всю одну сторону тіла, включаючи руку, ногу та часто обличчя. Вона виникає, коли пошкоджується кортикоспінальний шлях або моторна кора на протилежній стороні мозку, що порушує передачу...

Геміплегія та геміпарез — це слабкість або параліч однієї сторони тіла, які зазвичай спричинені ураженням головного або спинного мозку. Геміплегія означає повну втрату довільних рухів на одній стороні, тоді як геміпарез вказує на часткову...

Гемісакрум — це вроджена вада розвитку, при якій розвивається лише одна половина крижової кістки, а протилежна сторона відсутня або значно недорозвинена. Зазвичай вона виникає внаслідок порушення нормальної сегментації та злиття крижових сомітів на ранніх...

Геміфаціальна гіпертрофія — це рідкісний вроджений стан, що характеризується асиметричним надмірним ростом однієї половини обличчя, залучаючи шкіру, м'які тканини, а іноді й кістки та зуби. Зазвичай вона стає помітною в дитинстві або ранньому дитячому...

Геміфаціальна гіпоплазія — це вроджений стан, при якому одна сторона обличчя недорозвинена порівняно з іншою, що призводить до помітної асиметрії обличчя. Вона виникає внаслідок зниженого росту кісток, м'язів і м'яких тканин на ураженій стороні,...

Геміфаціальний спазм — це неврологічний розлад, що характеризується мимовільними, періодичними та безболісними посмикуваннями або спазмами м'язів однієї половини обличчя. Ці спазми зазвичай починаються навколо ока і поступово поширюються на щоку, рот, а іноді й...

Гемобілія — це наявність крові в жовчовивідних шляхах, що виникає внаслідок кровотечі в жовчні протоки. Зазвичай виникає після травми, біопсії печінки або при пухлинах, жовчних каменях чи судинних мальформаціях. Пацієнти можуть мати класичну тріаду...

Гемоглобін H (HbH) — це аномальний варіант гемоглобіну, що утворюється внаслідок агрегації чотирьох бета-ланцюгів глобіну, який виникає, коли організм не може виробити достатньо альфа-ланцюгів глобіну. Цей стан зазвичай спостерігається при альфа-таласемії, зокрема при підтипі...

Гемоглобін HbS — це аномальна форма гемоглобіну, спричинена заміною однієї амінокислоти (глутамінової кислоти на валін) у бета-ланцюзі глобіну. Цей варіант гемоглобіну полімеризується в умовах низького вмісту кисню, що призводить до набуття еритроцитами ригідної серпоподібної...

Гемоглобін Бартса — це аномальний тип гемоглобіну, який утворюється при з'єднанні чотирьох гамма-глобінових ланцюгів, зазвичай виявляється у плодів і новонароджених з альфа-таласемією. Він виникає, коли вироблення альфа-глобінових ланцюгів значно знижено або відсутнє, що призводить...

Гемоглобінурія — це наявність вільного гемоглобіну в сечі, що надає їй червоного, коричневого або кольору коли забарвлення. Вона виникає, коли еритроцити руйнуються всередині судин (внутрішньосудинний гемоліз), вивільняючи гемоглобін, який перевищує зв'язувальну здатність гаптоглобіну та...

Гемолітико-уремічний синдром (ГУС) — це серйозне захворювання, що характеризується тріадою симптомів: гемолітична анемія (руйнування еритроцитів), гостре ураження нирок (уремія) та тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів). Найчастіше виникає після інфекції певними штамами кишкової палички, що продукують...

Гемолітична анемія — це стан, при якому еритроцити руйнуються швидше, ніж кістковий мозок встигає їх замінювати, що призводить до дефіциту клітин, які переносять кисень. Це передчасне руйнування, яке називається гемолізом, може відбуватися всередині судин...

Гемоперитонеум — це патологічне скупчення крові в черевній порожнині, просторі, де розташовані органи черевної порожнини. Зазвичай виникає внаслідок травми, розриву судин або порушень згортання крові та може бути небезпечним для життя без своєчасного лікування....

Геморагічна кіста яєчника — це функціональна кіста яєчника, яка зазнала крововиливу у власну порожнину, найчастіше виникає з жовтого тіла або фолікулярної кісти. Вона зазвичай спричиняє раптовий, гострий тазовий біль, часто з одного боку, і...

Гемосидеринурія — це наявність гемосидерину, залізовмісного комплексу, що утворюється внаслідок розпаду гемоглобіну, у сечі. Вона виникає, коли еритроцити руйнуються всередині судин, вивільняючи вільний гемоглобін, який фільтрується нирками; потім гемоглобін поглинається клітинами ниркових канальців, де...

Гемоторакс — це скупчення крові в плевральній порожнині, просторі між легенями та грудною стінкою. Найчастіше він виникає внаслідок тупої або проникаючої травми грудної клітки, яка пошкоджує міжреберні судини, внутрішню грудну артерію або легеневу тканину,...

Гемофагоцитоз — це патологічний процес, при якому активовані макрофаги (різновид імунних клітин) поглинають і руйнують власні клітини крові, включаючи еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. Ця аномальна імунна активація зазвичай відбувається в кістковому мозку, селезінці та...

Гемофагоцитоз у селезінці — це патологічний процес, при якому певні імунні клітини, переважно активовані макрофаги (гістіоцити), аномально поглинають і руйнують клітини крові в селезінці. Це явище є характерною ознакою гемофагоцитарного лімфогістіоцитозу (ГЛГ) та пов'язаних...

Генералізована аміноацидурія — це стан, при якому з сечею виводиться аномально велика кількість різних амінокислот. Зазвичай вона виникає внаслідок порушення реабсорбції амінокислот у проксимальних канальцях нирок, що може бути спадковим (наприклад, синдром Фанконі, цистинурія)...

Генералізована аміотрофія — це поширене виснаження або зменшення скелетних м'язів по всьому тілу, що виникає внаслідок втрати м'язових волокон або денервації. Зазвичай вона проявляється як дифузне стоншення кінцівок, тулуба та м'язів обличчя, що призводить...

Генералізована аномалія шкіри — це будь-яке поширене або дифузне порушення структури, кольору, текстури чи функції шкіри, що вражає кілька ділянок тіла, а не обмежується одним місцем. Вона може проявлятися змінами пігментації, потовщенням або стоншенням...

Генералізована атрофія м'язів кінцівок — це поширене виснаження або зменшення об'єму м'язів як на руках, так і на ногах, що призводить до видимого зменшення м'язової маси та слабкості. Вона виникає, коли м'язові волокна втрачаються...

Генералізована бронзова гіперпігментація — це дифузне потемніння шкіри з характерним коричнево-бронзовим відтінком, що вражає всю поверхню тіла. Вона виникає внаслідок надмірного відкладення меланіну в епідермісі, часто спричиненого підвищеним рівнем адренокортикотропного гормону (АКТГ) або інших...

Генералізована гіпермобільність суглобів, також відома як гіпермобільність суглобів, — це стан, при якому численні суглоби по всьому тілу рухаються за межі нормального обсягу рухів. Це виникає, коли сполучні тканини, що підтримують суглоби — зв'язки,...

Генералізована гіперпігментація — це стан, що характеризується поширеним затемненням шкіри внаслідок підвищеного вироблення або відкладення меланіну. Вона може бути спричинена різними факторами, включаючи ендокринні розлади (наприклад, хвороба Аддісона), генетичні синдроми (як-от нейрофіброматоз) або прийом...

Генералізована гіпертрофія м'язів — це стан, що характеризується аномальним збільшенням розміру та об'єму скелетних м'язів по всьому тілу, часто внаслідок збільшення розміру або кількості м'язових волокон. Вона може проявлятися як виражена, об'ємна мускулатура, іноді...

Генералізована гіпопігментація — це стан, що характеризується загальним зниженням пігментації шкіри, волосся та іноді очей внаслідок зменшення вироблення або розподілу меланіну по всьому організму. Зазвичай проявляється як рівномірно світліша шкіра порівняно з сімейним фоном,...