Клінічний опис та значення
Мідріаз — це медичний термін, що означає стійке розширення зіниці, чорного круглого отвору в центрі райдужної оболонки, який регулює кількість світла, що потрапляє в око. Він виникає, коли радіальний м'яз-дилататор райдужки скорочується або круговий м'яз-сфінктер розслаблюється, часто внаслідок активації симпатичної нервової системи або пригнічення парасимпатичної. Фізіологічно мідріаз може бути нормальною реакцією на тьмяне освітлення, емоційне збудження або певні ліки, але також може вказувати на неврологічні, офтальмологічні чи фармакологічні стани. Клінічно він може проявлятися однобічно або двобічно, з птозом або без нього, і класифікується як фізіологічний, фармакологічний або патологічний. Розпізнавання характеру та супутніх ознак має важливе значення для виявлення серйозних причин, таких як параліч третього черепного нерва, синдром Горнера або ушкодження стовбура мозку.
Пов’язані рідкісні захворювання (20)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)