Клінічний опис та значення
Підвищений рівень IgM у сироватці крові — це лабораторний показник, що характеризується аномально високою концентрацією імуноглобуліну M (IgM) у крові. IgM є першим класом антитіл, що виробляється під час первинної імунної відповіді, і є потужним активатором системи комплементу. Підвищений рівень IgM може бути наслідком гострих інфекцій, хронічних запальних захворювань, аутоімунних хвороб або моноклональних гамопатій, таких як макроглобулінемія Вальденстрема. У деяких випадках це відображає генетичний дефект перемикання класів імуноглобулінів, що призводить до синдромів гіпер-IgM. Клінічно це може бути безсимптомним або супроводжуватися симптомами основного захворювання, включаючи рецидивуючі інфекції, лімфаденопатію або гіперв'язкість.
Пов’язані рідкісні захворювання (20)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)