Клінічний опис та значення
Некоординованість рухів — це клінічний симптом, що характеризується порушенням здатності виконувати плавні, точні та цілеспрямовані рухи, часто внаслідок дисфункції мозочка або його провідних шляхів. Вона проявляється як незграбні, хиткі або рвучкі рухи та може впливати на ходьбу, досягання, мовлення чи дрібну моторику. Підтипи включають атаксію кінцівок, атаксію ходи та тулубову атаксію, кожен з яких відображає ураження різних ділянок мозочка. Основний механізм полягає в порушенні інтеграції сенсорної інформації та моторного виходу, що призводить до помилок у часі, силі та напрямку рухів. Пацієнти також можуть відчувати дисметрію, дисдіадохокінезію та інтенційний тремор, які ще більше порушують повсякденну діяльність.
Пов’язані рідкісні захворювання (23)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)