Клінічний опис та значення
Гіпомімічне обличчя, також відоме як гіпомімія або знижена мімічна експресія, є неврологічним симптомом, що характеризується зменшенням спонтанних рухів обличчя та емоційної виразності. Зазвичай воно проявляється як маскоподібне обличчя зі зниженим блиманням, зменшеною усмішкою та обмеженою варіабельністю міміки, що часто створює враження апатії або депресії. Цей симптом часто пов'язаний з ураженням базальних гангліїв, зокрема при хворобі Паркінсона, де дефіцит дофаміну призводить до порушення контролю м'язів обличчя. Він також може виникати при інших станах, таких як прогресуючий над'ядерний параліч, мультисистемна атрофія, а також при деяких формах депресії або шизофренії. Основний механізм включає дисфункцію екстрапірамідної рухової системи, яка регулює автоматичні та емоційні рухи обличчя.
Пов’язані рідкісні захворювання (19)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)