Клінічний опис та значення
Хронічний запор — це стійке захворювання шлунково-кишкового тракту, що характеризується рідкими випорожненнями (менше трьох разів на тиждень) та/або утрудненим проходженням калу протягом щонайменше трьох місяців. Часто супроводжується твердим, сухим калом, надмірним натужуванням, відчуттям неповного випорожнення та відчуттям блокади. Стан може виникати внаслідок повільної транзиту по товстій кишці, дисфункції тазового дна (дисинергічна дефекація) або поєднання обох чинників. Основні механізми включають знижену моторику товстої кишки, порушення координації анальних сфінктерів та спосіб життя, як-от низьке споживання клітковини чи зневоднення. Може виникати як первинний розлад або вдруге внаслідок неврологічних, метаболічних чи медикаментозних причин.
Пов’язані рідкісні захворювання (24)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)