Симптоми

Геміатрофія обличчя — це рідкісний стан, що характеризується прогресуючим виснаженням і зменшенням шкіри, підшкірної жирової клітковини, м'язів, а іноді й кісток на одній половині обличчя. Зазвичай вона починається поступово, часто в дитинстві або підлітковому...

Гемібалізм — це рідкісний гіперкінетичний руховий розлад, який характеризується мимовільними, насильницькими, широкоамплітудними метальними рухами однієї половини тіла, найчастіше залучаючи проксимальні м'язи кінцівок. Ці балістичні рухи є безперервними, нерегулярними та можуть охоплювати руку, ногу, а...

Гемівертебра — це вроджена вада розвитку хребта, при якій розвивається лише половина тіла хребця, що призводить до клиноподібної форми хребця. Це виникає внаслідок порушення окостеніння контралатерального центру в ранньому внутрішньоутробному періоді, зазвичай між 4-м...

Гемівертебра грудного відділу — це вроджена вада розвитку хребта, при якій одна сторона хребця в грудному відділі розвивається неповністю, що призводить до клиноподібної форми кістки. Ця асиметрія викликає аномальний вигин хребта, що призводить до...

Гемігіпертрофія — це стан, при якому одна сторона тіла або її частина збільшується порівняно з іншою. Ця асиметрія може охоплювати всю половину тіла (тотальна гемігіпертрофія) або бути обмеженою певною ділянкою, наприклад кінцівкою, обличчям чи...

Гемігіпертрофія верхньої кінцівки — це стан, при якому одна рука є аномально більшою за іншу, із залученням кісток, м'язів, жирової тканини та шкіри. Вона може бути вродженою або набутою, і може виникати як ізольована...

Гемігіпертрофія нижньої кінцівки — це стан, при якому одна нога є аномально більшою за іншу, із залученням кісткової, м'язової, жирової тканини, а іноді шкіри та судин. Вона може бути вродженою або набутою, ізольованою або...

Гемігіпотрофія нижньої кінцівки — це стан, при якому одна нога помітно менша та менш розвинена, ніж інша, що впливає на розмір м'язів, кісток, а іноді й шкіри та м'яких тканин. Вона може бути вродженою...

Гемігіпсаритмія — це рідкісний електроенцефалографічний (ЕЕГ) патерн, що характеризується високоамплітудними, хаотичними та асинхронними повільними хвилями у поєднанні з мультифокальними спайками, які обмежені однією півкулею мозку. Вона вважається однобічним варіантом гіпсаритмії — класичної ЕЕГ-ознаки інфантильних...

Гемідистонія — це неврологічний руховий розлад, який характеризується стійкими або періодичними мимовільними м'язовими скороченнями, що вражають одну сторону тіла, включаючи руку, ногу, а іноді обличчя або шию. Ці скорочення спричиняють скручувальні, повторювані рухи та...

Гемімакроглосія — рідкісний стан, при якому одна половина язика аномально збільшена, тоді як інша залишається нормального розміру. Ця асиметрія може бути вродженою або розвинутися пізніше, і може спричинити випинання язика з рота, що призводить...

Гемімегаленцефалія — це рідкісна вроджена вада розвитку головного мозку, при якій одна півкуля мозку є аномально збільшеною та структурно дезорганізованою порівняно з іншою стороною. Це надмірне зростання зазвичай охоплює одну півкулю, хоча може бути...

Геміпарез — це неврологічний стан, що характеризується слабкістю або частковим паралічем однієї сторони тіла, включаючи руку, ногу та іноді обличчя. Він виникає внаслідок ураження рухових шляхів у головному або спинному мозку, найчастіше через інсульт,...

Геміплегія — це тяжка форма паралічу, яка вражає всю одну сторону тіла, включаючи руку, ногу та часто обличчя. Вона виникає, коли пошкоджується кортикоспінальний шлях або моторна кора на протилежній стороні мозку, що порушує передачу...

Геміплегія та геміпарез — це слабкість або параліч однієї сторони тіла, які зазвичай спричинені ураженням головного або спинного мозку. Геміплегія означає повну втрату довільних рухів на одній стороні, тоді як геміпарез вказує на часткову...

Гемісакрум — це вроджена вада розвитку, при якій розвивається лише одна половина крижової кістки, а протилежна сторона відсутня або значно недорозвинена. Зазвичай вона виникає внаслідок порушення нормальної сегментації та злиття крижових сомітів на ранніх...

Геміфаціальна гіпертрофія — це рідкісний вроджений стан, що характеризується асиметричним надмірним ростом однієї половини обличчя, залучаючи шкіру, м'які тканини, а іноді й кістки та зуби. Зазвичай вона стає помітною в дитинстві або ранньому дитячому...

Геміфаціальна гіпоплазія — це вроджений стан, при якому одна сторона обличчя недорозвинена порівняно з іншою, що призводить до помітної асиметрії обличчя. Вона виникає внаслідок зниженого росту кісток, м'язів і м'яких тканин на ураженій стороні,...

Геміфаціальний спазм — це неврологічний розлад, що характеризується мимовільними, періодичними та безболісними посмикуваннями або спазмами м'язів однієї половини обличчя. Ці спазми зазвичай починаються навколо ока і поступово поширюються на щоку, рот, а іноді й...

Гемобілія — це наявність крові в жовчовивідних шляхах, що виникає внаслідок кровотечі в жовчні протоки. Зазвичай виникає після травми, біопсії печінки або при пухлинах, жовчних каменях чи судинних мальформаціях. Пацієнти можуть мати класичну тріаду...

Гемоглобін H (HbH) — це аномальний варіант гемоглобіну, що утворюється внаслідок агрегації чотирьох бета-ланцюгів глобіну, який виникає, коли організм не може виробити достатньо альфа-ланцюгів глобіну. Цей стан зазвичай спостерігається при альфа-таласемії, зокрема при підтипі...

Гемоглобін HbS — це аномальна форма гемоглобіну, спричинена заміною однієї амінокислоти (глутамінової кислоти на валін) у бета-ланцюзі глобіну. Цей варіант гемоглобіну полімеризується в умовах низького вмісту кисню, що призводить до набуття еритроцитами ригідної серпоподібної...

Гемоглобін Бартса — це аномальний тип гемоглобіну, який утворюється при з'єднанні чотирьох гамма-глобінових ланцюгів, зазвичай виявляється у плодів і новонароджених з альфа-таласемією. Він виникає, коли вироблення альфа-глобінових ланцюгів значно знижено або відсутнє, що призводить...

Гемоглобінурія — це наявність вільного гемоглобіну в сечі, що надає їй червоного, коричневого або кольору коли забарвлення. Вона виникає, коли еритроцити руйнуються всередині судин (внутрішньосудинний гемоліз), вивільняючи гемоглобін, який перевищує зв'язувальну здатність гаптоглобіну та...

Гемолітико-уремічний синдром (ГУС) — це серйозне захворювання, що характеризується тріадою симптомів: гемолітична анемія (руйнування еритроцитів), гостре ураження нирок (уремія) та тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів). Найчастіше виникає після інфекції певними штамами кишкової палички, що продукують...

Гемолітична анемія — це стан, при якому еритроцити руйнуються швидше, ніж кістковий мозок встигає їх замінювати, що призводить до дефіциту клітин, які переносять кисень. Це передчасне руйнування, яке називається гемолізом, може відбуватися всередині судин...

Гемоперитонеум — це патологічне скупчення крові в черевній порожнині, просторі, де розташовані органи черевної порожнини. Зазвичай виникає внаслідок травми, розриву судин або порушень згортання крові та може бути небезпечним для життя без своєчасного лікування....

Геморагічна кіста яєчника — це функціональна кіста яєчника, яка зазнала крововиливу у власну порожнину, найчастіше виникає з жовтого тіла або фолікулярної кісти. Вона зазвичай спричиняє раптовий, гострий тазовий біль, часто з одного боку, і...

Гемосидеринурія — це наявність гемосидерину, залізовмісного комплексу, що утворюється внаслідок розпаду гемоглобіну, у сечі. Вона виникає, коли еритроцити руйнуються всередині судин, вивільняючи вільний гемоглобін, який фільтрується нирками; потім гемоглобін поглинається клітинами ниркових канальців, де...

Гемоторакс — це скупчення крові в плевральній порожнині, просторі між легенями та грудною стінкою. Найчастіше він виникає внаслідок тупої або проникаючої травми грудної клітки, яка пошкоджує міжреберні судини, внутрішню грудну артерію або легеневу тканину,...