Клінічний опис та значення
Фасцикуляції язика — це мимовільні, дрібні, швидкі скорочення м'язових волокон язика, які виникають внаслідок спонтанного збудження нервових закінчень. Вони найчастіше зумовлені ураженням нижніх мотонейронів, зокрема при бічному аміотрофічному склерозі (БАС), спінальній м'язовій атрофії або бульбарному паралічі. Пацієнти можуть помічати хвилеподібні або червоподібні рухи на поверхні язика, які іноді видно неозброєним оком або виявляють під час неврологічного огляду. Фасцикуляції часто супроводжуються іншими ознаками ураження мотонейронів, такими як слабкість язика, атрофія та порушення мовлення чи ковтання. Вони виникають через втрату нормального гальмівного контролю над руховими одиницями, що призводить до спонтанного скорочення окремих м'язових волокон.
Пов’язані рідкісні захворювання (14)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)