Клінічний опис та значення
Фарингіт — це запалення глотки, м'язової трубки в задній частині горла, яка з'єднує носову та ротову порожнини з гортанню та стравоходом. Зазвичай він спричиняє біль у горлі, печіння, біль під час ковтання, почервоніння та набряк слизової оболонки глотки, часто супроводжується підвищенням температури, збільшенням лімфатичних вузлів та охриплістю голосу. Захворювання може бути гострим або хронічним і виникати внаслідок вірусних інфекцій, таких як риновірус, грип або вірус Епштейна — Барр, або бактеріальних збудників, зокрема стрептокока групи А. Неінфекційні чинники включають сухе повітря, тютюнопаління, кислотний рефлюкс та алергічне подразнення. Запальна реакція супроводжується розширенням судин, підвищенням судинної проникності та інфільтрацією імунних клітин, що зумовлює характерний біль та еритему.
Пов’язані рідкісні захворювання (24)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)