Клінічний опис та значення
Гліоз — це реактивний процес, при якому гліальні клітини, переважно астроцити, проліферують і збільшуються у відповідь на пошкодження або захворювання центральної нервової системи. Він слугує механізмом утворення рубця, який може бути захисним, ізолюючи пошкоджену тканину, але також може порушувати функцію нейронів, створюючи фізичний бар'єр для регенерації. Гліоз може виникати в різних формах, таких як ізоморфний (зберігає архітектуру тканини) або анізоморфний (спотворює структуру), і може бути дифузним або вогнищевим. Він часто спостерігається при таких станах, як інсульт, розсіяний склероз, травма та нейродегенеративні захворювання, і може бути виявлений на МРТ як ділянки зміненої інтенсивності сигналу. Клінічно гліоз сам по собі не є симптомом, а патологічною знахідкою, яка може сприяти неврологічним дефіцитам залежно від його локалізації та поширеності.
Пов’язані рідкісні захворювання (21)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)