Клінічний опис та значення
Гіпокінезія — це клінічний симптом, що характеризується аномально зниженою руховою активністю, що проявляється уповільненими, зменшеними за амплітудою та рідшими довільними рухами. Зазвичай вона виявляється як брадикінезія — уповільнення ініціації та виконання рухів, часто супроводжується зниженням міміки (гіпомімія), зменшенням розмаху рук під час ходьби та загальною бідністю спонтанної активності. Цей симптом виникає переважно внаслідок дисфункції базальних гангліїв, зокрема нігростріарного дофамінергічного шляху, який регулює ініціацію та масштабування рухових програм. Гіпокінезія є характерною ознакою хвороби Паркінсона та інших паркінсонічних синдромів, але також може спостерігатися при депресії, кататонії та деяких метаболічних або структурних захворюваннях мозку. Клінічно її оцінюють за допомогою тестів на постукування пальцями, швидких альтернативних рухів та спостереження за ходою і позою.
Пов’язані рідкісні захворювання (16)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)