Клінічний опис та значення
Апраксія — це неврологічний розлад, який характеризується втратою здатності виконувати завчені, цілеспрямовані рухи, незважаючи на наявність фізичної можливості та бажання їх виконати. Вона виникає, коли пошкоджуються ділянки мозку, відповідальні за планування та виконання рухових дій, такі як тім'яні та лобові частки. Пацієнти можуть відчувати труднощі з такими завданнями, як махання рукою, одягання або використання інструментів, навіть якщо їхні м'язи та чутливість не порушені. Апраксія може бути вродженою або набутою, і вона може впливати на різні типи рухів, включаючи рухи кінцівок, оральні або пов'язані з ходьбою. Стан часто виникає внаслідок інсульту, черепно-мозкової травми або нейродегенеративних захворювань і може значно впливати на повсякденне функціонування.
Пов’язані рідкісні захворювання (17)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)