Клінічний опис та значення
Порушення провідності периферичних нервів — це будь-яке відхилення від норми швидкості або сили електричних сигналів, що поширюються периферичними нервами. Це може проявлятися як уповільнення швидкості проведення, зниження амплітуди потенціалів дії нервів або блокада проведення, часто виявляється за допомогою електронейроміографії (ЕНМГ). Клінічно це може супроводжуватися онімінням, поколюванням, м'язовою слабкістю або втратою рефлексів, залежно від ураження сенсорних, моторних або обох типів нервових волокон. Основні механізми включають демієлінізацію, аксональну дегенерацію або їх поєднання, що порушують нормальний потік нервових імпульсів. Такі порушення часто зустрічаються при периферичних нейропатіях, які можуть бути спадковими або набутими внаслідок діабету, токсинів, інфекцій або аутоімунних захворювань.
Пов’язані рідкісні захворювання (16)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Обов'язково (100%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)