Клінічне визначення
Синдром ламкої X-хромосоми — рідкісне генетичне захворювання, що спричиняє інтелектуальну недостатність від легкої до тяжкої. Воно також може призводити до поведінкових розладів і характерних фізичних особливостей, таких як довге обличчя, великі вуха, гнучкі суглоби, плоскостопість, а в чоловіків — збільшені яєчка після статевого дозрівання.
Епідеміологія та поширеність
Канада: середня поширеність при народженні — 16,11; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000 | Європа: середня поширеність при народженні — 2,4; діапазон поширеності при народженні — 1–9 на 100 000 | Європа: середня точкова поширеність — 20,0; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000 | Франція: середня поширеність при народженні — 1,3; діапазон поширеності при народженні — 1–9 на 100 000 | Іспанія: середня поширеність при народженні — 19,0; діапазон поширеності при народженні — 1–5 на 10 000 | Сполучені Штати: середня поширеність при народженні — 9,7; діапазон поширеності при народженні — 1–9 на 100 000 | Світ загалом: середня точкова поширеність — 32,5; діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000
Клінічні прояви
Немовлята із синдромом ламкої X-хромосоми зазвичай виглядають нормально при народженні. Симптоми часто стають помітними в ранньому дитячому віці. Головна ознака — інтелектуальна недостатність. Інші поширені симптоми включають аутистичну поведінку (наприклад, плескання руками), судоми, затримку розвитку, тривогу, депресію, СДУГ, проблеми зі сном, агресію та поганий зоровий контакт. У багатьох дітей часто виникають інфекції вух і носових пазух, що можуть спричиняти проблеми зі слухом і погіршувати затримку розвитку. Близько 90% чоловіків і 17% жінок із повною мутацією мають аутизм. Чоловіки зазвичай уражені тяжче, ніж жінки. Фізичні особливості можуть включати довге вузьке обличчя, широкий лоб, високе аркоподібне піднебіння та виступаючі вуха. У чоловіків часто спостерігається збільшення яєчок після статевого дозрівання. У деяких осіб також можуть бути ожиріння, переїдання та затримка статевого дозрівання, подібно до синдрому Прадера-Віллі.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Гіпермобільність суглобів HP:0001382Дуже часто (99-80%)
-
Макроорхізм HP:0000053Дуже часто (99-80%)
-
Плоскостопість HP:0001763Дуже часто (99-80%)
-
Помірна розумова відсталість HP:0002342Дуже часто (99-80%)
-
Порушення мовлення або голосоутворення HP:0002167Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Лікарі можуть запідозрити синдром ламкої X-хромосоми на основі симптомів, але для підтвердження потрібне генетичне тестування. Тест вимірює кількість повторів CGG у гені FMR1. Зазвичай спочатку виконують ПЛР-тест, а потім — Саузерн-блот для перевірки метилювання. Якщо ці тести негативні, але підозра на ламку X-хромосому залишається, може бути проведене детальніше генетичне тестування. Особам з інтелектуальною недостатністю невідомої етіології можуть виконувати інші тести, як-от хромосомний мікрочип або метаболічні тести, щоб виключити інші стани. Пренатальне тестування доступне для сімей з історією синдрому ламкої X-хромосоми.
Лікування та терапія
Синдром ламкої X-хромосоми невиліковний. Лікування зосереджене на контролі симптомів і може включати логопедичну терапію, поведінкову терапію, ерготерапію та спеціальну освіту. Ліки можуть допомогти при конкретних проблемах: стимулятори — при гіперактивності та порушеннях уваги, антидепресанти — при тривозі та розладах настрою, антипсихотики — при агресивній поведінці, антиконвульсанти — при судомах. Деякі дослідження свідчать, що метформін (препарат від діабету) і канабідіол можуть допомагати при певних симптомах, але потрібні подальші дослідження. Генетичне консультування важливе для сімей, щоб зрозуміти ризик народження ще однієї ураженої дитини.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть нагадувати синдром ламкої X-хромосоми, включають синдром Сотоса, синдром Прадера-Віллі, синдром Клайнфельтера, синдром Ретта, синдром Дауна (трисомія 21), певні метаболічні розлади та аутизм.
