Клінічний опис та значення
Делірій — це гостре, флуктуаційне порушення уваги та свідомості, яке розвивається протягом короткого періоду, зазвичай від кількох годин до кількох днів, і становить серйозну зміну від вихідного психічного стану людини. Він характеризується зниженням здатності зосереджувати, підтримувати або переключати увагу, що супроводжується додатковими когнітивними дефіцитами, такими як порушення пам'яті, дезорієнтація або перцептивні розлади, наприклад галюцинації. Стан часто має основну фізіологічну причину, включаючи інфекцію, метаболічний дисбаланс, вплив ліків, стани відміни або ушкодження центральної нервової системи. Клінічно делірій може проявлятися гіперактивною формою з ажитацією та неспокоєм, гіпоактивною формою з летаргією та зниженою реактивністю або змішаною формою, що чергується між цими станами. Оскільки він сигналізує про гостру медичну проблему, делірій вимагає негайної оцінки та лікування основного тригера.
Пов’язані рідкісні захворювання (17)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)