Клінічний опис та значення
Зниження швидкості проведення збудження руховими нервами — це нейрофізіологічний показник, який вказує на те, що електричні сигнали поширюються по рухових нервах повільніше, ніж у нормі. Зазвичай це вимірюється за допомогою електронейроміографії, коли до нерва прикладають слабкий електричний стимул і реєструють час до відповіді м'яза. Уповільнення може бути наслідком пошкодження мієлінової оболонки, що ізолює нерв (демієлінізація), або втрати самого нервового волокна (аксональна дегенерація). Клінічно це уповільнення призводить до м'язової слабкості, затримки скорочення м'язів та порушення дрібної моторики, і є характерною ознакою таких захворювань, як хвороба Шарко-Марі-Тута та синдром Гієна-Барре. Ступінь уповільнення часто корелює з вираженістю функціональних порушень і допомагає розрізняти різні типи периферичних нейропатій.
Пов’язані рідкісні захворювання (17)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)