Клінічне визначення
Транзиторний неонатальний цукровий діабет (ТНЦД) — рідкісна форма цукрового діабету, яка виникає у новонароджених, зникає в ранньому дитячому віці, але часто повертається пізніше в житті.
Епідеміологія та поширеність
Європа: середнє значення поширеності при народженні — 0,3; діапазон поширеності при народженні — 1–9 на 1 000 000. Європа: діапазон точкової поширеності — невідомо.
Клінічні прояви
У немовлят із ТНЦД відразу після народження спостерігається високий рівень глюкози в крові. Їм можуть знадобитися додаткові рідини, і вони можуть частіше сечовипускати. Зазвичай стан самостійно минає протягом першого року, але у більшості дітей діабет знову розвивається пізніше, часто в підлітковому або дорослому віці.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Діабетичний кетоацидоз HP:0001953Дуже рідко (<4-1%)
-
Гіперглікемія HP:0003074Дуже часто (99-80%)
-
Гіпоінсулінемія HP:0040216Дуже часто (99-80%)
-
Затримка внутрішньоутробного розвитку HP:0001511Дуже часто (99-80%)
-
Зневоднення HP:0001944Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують ТНЦД шляхом перевірки рівня глюкози в крові у новонародженого. Генетичне тестування може підтвердити діагноз, виявивши зміни в певних генах, зокрема тих, що розташовані на хромосомі 6.
Лікування та терапія
Спочатку немовлятам можуть знадобитися ін'єкції інсуліну для контролю рівня глюкози в крові. Коли стан минає, лікування припиняють. Якщо діабет повертається пізніше, використовують стандартне лікування діабету, включно з інсуліном або іншими лікарськими засобами.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть спричиняти високий рівень глюкози в крові у новонароджених, включають постійний неонатальний цукровий діабет, який не минає, та інші типи цукрового діабету, що починаються пізніше в дитинстві.
