Клінічний опис та значення
Обмеження рухів у ліктьовому суглобі — це клінічна ознака, що характеризується зниженням здатності повністю згинати (флексія) або розгинати (екстензія) ліктьовий суглоб, часто супроводжується болем, скутістю або механічною блокадою. Воно може бути наслідком вроджених вад, таких як радіоульнарний синостоз або контрактури ліктя, або набутих станів, включаючи травму, артрит або гетеротопічну осифікацію. Обмеження може бути однобічним або двобічним і варіювати від легкого зниження кінцевого обсягу рухів до фіксованої згинальної деформації, що значно порушує повсякденну діяльність. Фізіологічно обмеження виникає внаслідок структурних змін у компонентах суглоба — кістках, хрящі, капсулі або зв'язках — або внаслідок неврологічних порушень, що змінюють контроль м'язів. Раннє виявлення та відповідне лікування, включаючи фізичну терапію або хірургічне втручання, мають важливе значення для збереження функції та запобігання подальшій інвалідності.
Пов’язані рідкісні захворювання (12)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)