Головна › Рідкісні захворювання › Синдром мікроделеції 9q21.13
ORPHA:531151 Рідкісне в Європі

Синдром мікроделеції 9q21.13

International Name (EN): 9q21.13 microdeletion syndrome

1 Клінічне визначення

Синдром мікроделеції 9q21.13 — рідкісне генетичне захворювання, яке спричиняє затримку розвитку, інтелектуальну недостатність, проблеми з мовленням, судоми, поведінку, схожу на аутизм, та характерні риси обличчя.

2 Епідеміологія та поширеність

У всьому світі: кількість випадків/сімей — 10.0 (випадків) | У всьому світі: поширеність <1 на 1 000 000.

3 Клінічні прояви

Діти з цим синдромом часто мають затримку в досягненні етапів розвитку, таких як сидіння, ходьба та мовлення. У них може бути інтелектуальна недостатність, судоми та поведінка, подібна до аутизму. Поширені риси обличчя включають довге обличчя, вузький лоб, вигнуті брови, широко розставлені очі, складки шкіри у внутрішніх куточках очей, плоску середню частину обличчя, короткий ніс, довгу та гладку ділянку між носом і верхньою губою, тонку верхню губу, широкий рот і виражене підборіддя. Інші можливі ознаки включають маленьку голову, знижений м'язовий тонус, надмірне оволосіння тіла та косоокість.

4 Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)

Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):

5 Методи діагностики

Діагноз встановлюється за допомогою генетичного тестування, такого як хромосомний мікрочип, який може виявити відсутню ділянку ДНК на хромосомі 9 у локусі q21.13.

6 Лікування та терапія

Лікування не існує, але терапія зосереджена на управлінні симптомами. Це може включати фізичну, трудову та мовленнєву терапію, спеціальну освіту, ліки від судом або поведінкових проблем та регулярний нагляд спеціалістів.

7 Диференційна діагностика

Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають інші генетичні синдроми, що спричиняють затримку розвитку, інтелектуальну недостатність та відмінності обличчя, такі як синдром делеції 22q11.2, синдром Вільямса або інші синдроми мікроделецій.

Клінічні новини та дослідження

Останні регуляторні рішення та публікації щодо цієї нозології

Що мавакамтен приносить пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією: клінічна доступність та вплив на спільноту

13 Oct 2026 FDA

Мавакамтен, новаторський селективний інгібітор серцевого міозину, є значним досягненням у лікуванні симптоматичної обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМ) для дорослих та дітей....

Читати далі →

Що Левацетиллейцин Пропонує При Атаксії-Телеангіектазії: Клінічна Доступність та Вплив на Пацієнтів

9 Oct 2026 FDA

Левацетиллейцин (Aqneursa) закріпив свою роль як клінічно доступний і ключовий засіб для лікування атаксії у пацієнтів з атаксією-телеангіектазією (А-Т), ставши...

Читати далі →

Що Ctexli (хенодіол) Пропонує при Церебротендинозному Ксантоматозі: Клінічна Доступність, Метаболічна Корекція та Вплив на Пацієнтів

5 Oct 2026 FDA

Ctexli (хенодіол), нині встановлена терапія, є критично важливим, першим у своєму класі засобом для лікування дорослих із церебротендинозним ксантоматозом (ЦТК)....

Читати далі →

Тулісокібарт від Merck демонструє багатообіцяючі результати у Фазі 2b для помірної та важкої форми гнійного гідраденіту

4 Oct 2026 FDA

Досліджуване антитіло до TL1A, тулісокібарт від Merck, продемонструвало значні позитивні результати у дослідженні Фази 2b для помірної та важкої форми...

Читати далі →

Мірдаметиніб зменьшує розмір пухлин майже вдвоє у пацієнтів нейрофіброматозу 1 типу (НФ1) з плексиформними нейрофібромами

3 Oct 2026 Генетика FDA

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило Gomekli (мірдаметиніб), пероральний інгібітор МЕК, для осіб...

Читати далі →

Алопуринол Отримав Перше Статусне Визначення Орфанного Препарату для Синдрому Марфана

2 Oct 2026 FDA

У знаковій події для спільноти рідкісних захворювань, алопуринол отримав статус орфанного препарату (ОП) для лікування синдрому Марфана від регуляторних органів....

Читати далі →