Клінічний опис та значення
Слабкий голос, відомий у медицині як гіпофонія, — це стан, що характеризується зниженою гучністю та інтенсивністю голосу, через що мовлення важко почути в звичайних умовах спілкування. Він виникає внаслідок зменшеної дихальної підтримки, неповного змикання голосових складок або порушення нервово-м'язового контролю гортанних м'язів. Пацієнти часто описують свій голос як тихий, слабкий або позбавлений сили, і їм може доводитися напружуватися, щоб їх почули. Цей симптом може виникати при неврологічних розладах, паралічі голосових складок, м'язовій слабкості або хронічних респіраторних захворюваннях. Він може бути постійним або змінюватися залежно від втоми та мовленнєвого навантаження.
Пов’язані рідкісні захворювання (10)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)