Клінічний опис та значення
Парез погляду вгору — це неврологічний стан, що характеризується нездатністю довільно рухати очі вгору, частково (парез) або повністю (параліч). Зазвичай він виникає внаслідок дисфункції середнього мозку, зокрема рострального інтерстиціального ядра медіального поздовжнього пучка (riMLF) або його зв'язків, які відповідають за вертикальний погляд. У пацієнтів також можуть спостерігатися конвергентно-ретракційний ністагм та дисоціація світло-близькість, що є частиною синдрому Паріно. Стан може бути вродженим або набутим внаслідок інсульту, пухлини, гідроцефалії або нейродегенеративних захворювань. Клінічно проявляється труднощами при погляді вгору, часто супроводжується компенсаторним нахилом голови або ретракцією повік.
Пов’язані рідкісні захворювання (12)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)