Клінічний опис та значення
Температурна нестабільність — це клінічна ознака, що характеризується нездатністю організму підтримувати стабільну внутрішню температуру, що призводить до коливань між гіпотермією та гіпертермією. Вона часто спостерігається у новонароджених, особливо недоношених, та в осіб із неврологічними або метаболічними розладами. Стан виникає внаслідок дисфункції гіпоталамічного центру терморегуляції, який контролює теплопродукцію та тепловіддачу. Пацієнти можуть відчувати епізоди нез'ясованої гарячки, низької температури тіла або швидких змін температури без інфекційної причини. Ця нестабільність може ускладнювати клінічне ведення та часто є маркером основного автономного або центрального ураження нервової системи.
Пов’язані рідкісні захворювання (14)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)