Клінічний опис та значення
Знижений рівень загального IgM — це лабораторний показник, який вказує на те, що кількість імуноглобуліну M (IgM) у крові нижча за нормальний референтний діапазон для відповідного віку. IgM є першим класом антитіл, що утворюється під час первинної імунної відповіді, і є потужним активатором системи комплементу, тому низький рівень може порушувати ранній захист від бактерій і вірусів. Це відхилення може бути ізольованим або частиною ширшого гуморального імунодефіциту, наприклад селективного дефіциту IgM, загальної варіабельної імунної недостатності або вторинного внаслідок втрати білка, недоїдання чи імуносупресивної терапії. Клінічно пацієнти можуть мати рецидивні респіраторні або шлунково-кишкові інфекції, хоча деякі особи залишаються безсимптомними. Діагноз встановлюють шляхом вимірювання рівнів сироваткових імуноглобулінів методом нефедометрії або турбідиметрії, а лікування спрямоване на усунення основних причин і профілактику інфекцій.
Пов’язані рідкісні захворювання (17)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)