Клінічне визначення
Синдром проксимальної дуплікації Xq28 — це рідкісне генетичне захворювання, спричинене додатковою копією невеликої ділянки Х-хромосоми (Xq28), яка включає ген MECP2. Воно переважно вражає чоловіків, викликаючи слабкий м'язовий тонус з дитинства, важку затримку розвитку, інтелектуальну недостатність, наростаючу м'язову ригідність, судоми, шлунково-кишкові проблеми та часті легеневі інфекції. У жінок симптоми можуть значно варіювати.
Епідеміологія та поширеність
Австралія: середньорічна захворюваність 0,07, діапазон <1 на 1 000 000; поширеність при народженні 0,65, діапазон 1-9 на 1 000 000. Європа: точкова поширеність невідома.
Клінічні прояви
У чоловіків симптоми починаються в дитинстві з низького м'язового тонусу (гіпотонії), важкої затримки досягнення етапів розвитку, таких як сидіння або ходьба, та інтелектуальної недостатності. З часом м'язова ригідність (спастичність) посилюється, часто виникають судоми. Багато пацієнтів мають проблеми з травленням, такі як запор або рефлюкс, та часті респіраторні інфекції. У жінок симптоми легші та більш варіабельні: від відсутності симптомів до легких проблем з навчанням або моторикою.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Блефарофімоз HP:0000581Дуже часто (99-80%)
-
Вивернута нижня губа (червона облямівка) HP:0000232Дуже часто (99-80%)
-
Гіпоспадія HP:0000047Дуже часто (99-80%)
-
Епікантус HP:0000286Дуже часто (99-80%)
-
Загальна затримка розвитку HP:0001263Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Діагноз встановлюється за допомогою генетичного тестування, наприклад, хромосомного мікромасиву або цілеспрямованого аналізу дуплікації, які можуть виявити додаткову копію ділянки Xq28, включаючи ген MECP2. Лікарі можуть запідозрити синдром на основі поєднання симптомів, особливо у хлопчиків із затримкою розвитку, низьким м'язовим тонусом та судомами.
Лікування та терапія
Лікування немає. Терапія спрямована на контроль симптомів і може включати фізичну терапію для м'язового тонусу та ригідності, ліки від судом, харчову підтримку при шлунково-кишкових проблемах, антибіотики або профілактику респіраторних інфекцій. Рекомендується регулярне спостереження командою спеціалістів (невролог, гастроентеролог, пульмонолог).
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібні прояви, включають синдром Ретта (спричинений мутаціями MECP2, але переважно у дівчат), синдром Ангельмана, дитячий церебральний параліч та інші генетичні синдроми із затримкою розвитку та судомами. Генетичне тестування допомагає їх розрізнити.
