Клінічний опис та значення
Оромандибулярна дистонія — це фокальний неврологічний руховий розлад, що характеризується мимовільними, стійкими м'язовими скороченнями, які вражають щелепу, рот, язик та нижні м'язи обличчя. Ці скорочення можуть спричиняти стискання щелепи, її відкривання, відхилення, висування язика або стискання губ, часто порушуючи мовлення, жування та ковтання. Стан може бути первинним (ідіопатичним) або вторинним внаслідок медикаментів, травми чи інших неврологічних захворювань. Він виникає через дисфункцію базальних гангліїв, зокрема блідої кулі та чорної субстанції, що призводить до надмірної активації м'язів. Симптоми можуть бути специфічними для завдання, наприклад, під час розмови чи їжі, і можуть посилюватися під впливом стресу або втоми.
Пов’язані рідкісні захворювання (11)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)