Клінічний опис та значення
Почервоніння ока — це поширена клінічна ознака, що характеризується гіперемією кон'юнктивальних, епісклеральних або склеральних судин, внаслідок чого око виглядає налитим кров'ю. Воно може виникати внаслідок інфекційних, алергічних, запальних, травматичних або гіпертензивних причин і супроводжуватися болем, виділеннями, сльозотечею, світлобоязню або розмитістю зору. Основний механізм полягає у вазодилатації та підвищеному кровотоці у відповідь на медіатори запалення, такі як гістамін і простагландини, або в механічному переповненні судин. Почервоніння ока можна класифікувати як кон'юнктивальне (дифузні, рухливі судини), циліарне (перилімбальні, фіксовані судини) або змішане, кожне з яких вказує на різні етіології. Хоча часто воно доброякісне та самообмежується, воно може сигналізувати про загрозливі для зору стани, такі як гострий напад закритокутової глаукоми, кератит або увеїт, що вимагають невідкладної оцінки.
Пов’язані рідкісні захворювання (10)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)