Клінічний опис та значення
Автономна дисфункція сечового міхура — це порушення регуляції наповнення та спорожнення сечового міхура внаслідок ураження або дисфункції автономної нервової системи. Це може призводити до таких симптомів, як ургентність, часте сечовипускання, неповне спорожнення, затримка сечі або нетримання, залежно від того, які шляхи — парасимпатичні чи симпатичні — переважно уражені. Стан часто виникає внаслідок неврологічних розладів, таких як травма спинного мозку, розсіяний склероз або діабетична нейропатія, які порушують складний нервовий контроль детрузора та сфінктерів. Клінічно може проявлятися як спастичний (верхній мотонейрон) сечовий міхур з малою ємністю та мимовільними скороченнями, або як млявий (нижній мотонейрон) сечовий міхур з великою ємністю та слабкою скоротливістю. Діагностика включає уродинамічні дослідження та неврологічне обстеження для вибору тактики лікування та запобігання ускладненням, таким як інфекції сечовивідних шляхів або ураження нирок.
Пов’язані рідкісні захворювання (10)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)