Клінічний опис та значення
Підвищений систолічний артеріальний тиск — це стан, при якому верхній показник артеріального тиску, що відображає тиск у артеріях під час скорочення серця, стійко перевищує норму. Зазвичай він проявляється показниками 130 мм рт. ст. і вище у дорослих, хоча порогові значення можуть відрізнятися залежно від віку та клінічних настанов. Це підвищення може виникати ізольовано, відоме як ізольована систолічна гіпертензія, або разом із підвищеним діастолічним тиском. Фізіологічно воно зумовлене збільшенням серцевого викиду, жорсткістю великих артерій або підвищеним периферичним судинним опором, часто спричиненим генетичними, гормональними, нирковими факторами чи способом життя. З часом стійке підвищення навантажує серце, судини та життєво важливі органи, збільшуючи ризик серцево-судинних, ниркових і неврологічних ускладнень.
Пов’язані рідкісні захворювання (1)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)