Клінічний опис та значення
Склерит — це запалення склери, міцної білої зовнішньої оболонки ока, яка забезпечує структурну підтримку та захищає внутрішньоочний вміст. Зазвичай він проявляється сильним, глибоким, ниючим болем в оці, який може іррадіювати в лоб, брову або щелепу, часто посилюється вночі та будить пацієнта. Око може виглядати червоним або фіолетовим, з розширеними епісклеральними судинами, які не зникають під дією судинозвужувальних засобів, а зір може бути нечітким або зниженим. Склерит класифікують анатомічно на передній (не некротизуючий дифузний або вузликовий, і некротизуючий) та задній форми, причому некротизуючий склерит є найтяжчим і таким, що загрожує зору. Механізми розвитку включають імуноопосередкований васкуліт і руйнування колагену, часто пов'язані з системними аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит, гранулематоз з поліангіїтом або рецидивуючий поліхондрит.
Пов’язані рідкісні захворювання (10)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)