Клінічний опис та значення
Фіброз міокарда — це стан, при якому нормальна м'язова тканина серця поступово замінюється жорсткою, нездатною до скорочення рубцевою тканиною з колагену. Цей процес знижує здатність серця розслаблятися та ефективно перекачувати кров і може розвиватися після інфаркту міокарда, внаслідок хронічної артеріальної гіпертензії або як частина спадкових і запальних захворювань серця. Клінічно він може роками не проявлятися, але часто призводить до симптомів серцевої недостатності, таких як задишка, втома та затримка рідини, а також може спричиняти порушення серцевого ритму. Фіброз може бути вогнищевим або дифузним, і його виявляють за допомогою візуалізації серця, зокрема магнітно-резонансної томографії, яка показує ділянки рубцевої тканини в міокарді. З часом ущільнений міокард порушує як діастолічну, так і систолічну функцію і може прогресувати до дилатаційної або рестриктивної кардіоміопатії.
Пов’язані рідкісні захворювання (5)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)